• поліпшує на 10-20% коефіцієнт засвоєння сполук азоту культурами;
• підвищує стійкість культур до хвороб, шкідників, посухи та низьких температур;
• активує фіксацію атмосферного азоту бульбочковими бактеріями на бобових культурах;
• поліпшує товарність та якість товарного урожаю: збільшує вміст жирів у насінні соняшників, ріпаку, сої, в коренеплодах та в овочевих культрах – цукристість, вміст вітамінів, у зерні – пшениці озимої – вміст та якість білку;
• має високу окупність.

Особливостi застосування:

Сірка входить майже до всіх білків, оскільки міститься в амінокислотах – цистеїні, цистині та метіоніні. Сполуки азоту засвоюються культурами лише тоді, коли достатньо забезпечені сполуками сірки. Сірка сприяє формуванню лігніну, який зміцнює механічні властивості тканин культур та знижує їх вилягання. Сірковмісні органічні сполуки підтримують нормальний хід поділу клітин і ріст молодих тканин, а також підвищують вміст хлорофілу в листках. Сірка входить також до складу багатьох вітамінів і коферментів, таких як біотин, тіамін, коензим А, глютатіон, ліпоєва кислота тощо. Як наслідок, сірка бере участь у численних реакціях обміну (аеробна фаза дихання, синтез жирів та інші). Сірка проявляє широкі інсектицидні та фунгіцидні властивості щодо пригнічення хвороб і шкідників. Сполуки сірки також підвищують вміст білку та «сирої клейковини» у зерні пшениці озимої