Іржа гороху серед грибних хвороб звертає на себе увагу іржа, яка останніми роками часто проявляється в різних регіонах.М. Кирик, д-р біол. наук. Для успішного контролю цього захворювання необхідно вміти правильно його діагностувати, особливо на ранніх стадіях розвитку, а також знати біологію і екологію патогену, що є важливим для проведення привентивних та викорінювальних заходів захисту. Іржа гороху поширена в Європі, в Північній і Південній Америці, Азії, Австралії, Новій Зеландії та Індії. У Російській Федерації вона розповсюджена повсюдно, найбільш шкодочинна в середніх і південних районах та Західному Сибіру. В Україні хвороба зустрічається в усіх грунтово-кліматичних зонах. Збудниками іржі гороху є гриби роду Uromyces — Uromyces pisi (Pers.) Schrot., U. fabae D.B. f. pisi sativae Hiratsuka, а також U. fabae (Pers.) D.В. Останній вид уражує кінські боби, більшість видів вики і деякі види чини, однак на горосі зустрічається рідше. В умовах України горох уражується переважно грибом U. pisi. Це дводомний паразит, що розвивається за повним циклом. Проміжним його живителем є молочай кипарисоподібний. В якості резерваторів збудника захворювання можуть бути й інші види молочаю.

Ознаки хвороби:  Симптоми хвороби На горосі хвороба проявляється на листках, стеблах і рідше на бобах. Зараження рослин відбувається в період бутонізації — початку цвітіння еціоспорами. На уражених листках появляються світло-коричневі порошисті уредініопустули, які спочатку перебувають під епідермісом, що з часом розривається і з них вивільняються уредініоспори. За період вегетації гороху формується кілька поколінь уредініоспор, що викликають повторні зараження. Вони розповсюджуються за допомогою повітряних потоків. З часом уредініопустули стають темно-коричневими і перетворюються на теліопустули, в яких і перебувають теліоспори. Сильно уражене листя жовтіє і всихає, що супроводжується передчасним відмиранням рослин. Значний вплив на проростання уредініоспор та інфікування рослин мають екологічні фактори. Зокрема, гриб є досить вимогливим щодо умов вологості. Для проростання спор необхідна наявність крапельно-рідинної вологи. Потрапляючи у краплину води, уредініоспори починають проростати вже за годину. Протягом 8–10 годин цей процес закінчується. За відносної вологості повітря 80–100% проростання спор дуже повільне і подовжується на тривалий період. Інтенсивно проростають уредініоспори за температури 10...25°С (температурний оптимум становить 20°С). Інкубаційний період урідініостадії (після зараження від уредініоспор) за температури 20...22°С триває три доби, а період розвитку патогену — 5 діб. Зниження температури до 15...17°С і підвищення до 25...27°С подовжує інкубаційний період до 5, а період розвитку — до 7 діб.

Пошкоджують:  Збудниками іржі гороху є гриби роду Uromyces — Uromyces pisi (Pers.) Schrot., U. fabae D.B. f. pisi sativae Hiratsuka, а також U. fabae (Pers.) D.В. Останній вид уражує кінські боби, більшість видів вики і деякі види чини, однак на горосі зустрічається рідше. В умовах України горох уражується переважно грибом U. pisi. Це дводомний паразит, що розвивається за повним циклом. Проміжним його живителем є молочай кипарисоподібний. В якості резерваторів збудника захворювання можуть бути й інші види молочаю.

Заходи захисту:  Захист гороху від іржі Має, перш за все, базуватися на дотриманні сівозміни, щоб забезпечити просторову ізоляцію між посівами цього року і тими ділянками, на яких цю ж культуру вирощували попереднього року; знищенні післяжнивних решток і бур’янів (особливо видів молочаю не тільки на полі, а й узбіччях полів, доріг і на пустирях); внесенні фосфорно-калійних добрив, що підвищує стійкість рослин проти іржі.

Пошкоджують рослини:  горох закритого і відкритого грунту

Збудники хвороб:  Uromyces fabae d. By., Uromyces Link., Uromyces pisi Schroet.

Основна хвороба:  Іржа.